Сиру черемшу їдять при захворюваннях щитовидної залози, гіпо- та гіпертиреозі. Черемша, на відміну від багатьох препаратів, що застосовуються при лікуванні атеросклерозу та захворювань щитовидки, не викликає медикаментозного гіпертиреозу навіть при тривалому застосуванні. Аналогічно сирий використовують квашену та солону черемшу.
Вона допомагає гіпертонікам привести в норму тиск, містить вітамін К, який регулює кальцієвий обмін та запобігає відкладенню солей кальцію в артеріях, вітамін А, необхідний для здоров'я та молодості шкіри, а також аліцин, що знижує ризик виникнення раку шлунка.
На смак черемша дуже пікантна, гостренька, з невеликою кислинкою, перчик добре відчувається. Хрумтить приємно.
Вітаміни та корисні елементи в черемші У ній міститься практично повний набір вітамінів групи В (тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота, холін, пантотенова кислота, піридоксин, фолати). Крім цього, до складу рослини входить велика кількість вітаміну С, вітаміну А, бета-каротину, вітаміну Н та вітаміну Е.
Дітям до трьох років дикий часник не можна через подразнюючу дію, яка впливає на слизову оболонку кишечника і шлунка. З цієї ж причини черемша не можна їсти при проблемах з шлунково-кишковим трактом, гострих або загостреннях хронічних захворювань – виразці або ерозії, холецистит або панкреатит, а також при підвищеній кислотності шлунка.