не є більшістю голосів. Кожна думка має значення. Консенсус враховує незгоду й усуває її, хоча й не завжди її враховує. Варіант, якому віддають перевагу 51% людей, як правило, недостатній для консенсусу.
Походження та значення терміна Слово consensus є латинським, що означає «згода, згода», походить від consentire, що означає «відчувати разом». Іменник, консенсус може представляти загальновизнану думку – «загальна згода чи згода; гармонія», «більшість думок» – або результат процесу прийняття консенсусного рішення.
Консенсус досягається, коли всі держави-члени погоджуються щодо тексту, але це не означає, що всі вони погоджуються з кожним елементом проекту документа. Вони можуть погодитися прийняти проект постанови без голосування, але все одно мати застереження щодо окремих частин тексту.
Консенсус є формою правління більшості. Ефективне прийняття групових рішень вимагає аналізу та розуміння проблеми перед тим, як члени шукатимуть рішення.
Консенсус означає прийти до згоди. Створення консенсусу в групі означає знаходження пропозиції достатньо прийнятною, щоб усі члени команди могли її підтримати, і жоден із них не виступав проти.
Консенсус – це не більшість голосів. Кожна думка має значення. Консенсус враховує інакомислення та розглядає його, хоча він не завжди враховує його. Варіант, якому віддають перевагу 51% людей, як правило, недостатній для консенсусу.