Існує п'ять класів стероїдних гормонів, усі синтезовані з холестерину, з прегненолоном і прогестероном як звичайними посередниками: андрогени, естрогени, прогестини, глюкокортикоїди та мінералокортикоїди.
1.6 Стероїдні гормони Стероїдні гормони можна класифікувати естрогени, андрогени, гестагени, глюкокортикоїди та мінералокортикоїди (Таблиця 3). Природні стероїди в основному походять з екскреції (фекалій і сечі) людини, худоби та аквакультури.
Існує п'ять основних класів стероїдних гормонів: тестостерон (андроген), естрадіол (естроген), прогестерон (прогестин), кортизол/кортикостерон (глюкокортикоїд) і альдостерон (мінералокортикоїди).
Естрогени, андрогени, прогестагени, глюкокортикоїди та мінералокортикоїди зазвичай поділяються на три основні групи за кількістю атомів вуглецю, якими вони володіють. Для цього обговорення вони поділяються на чотири групи.
Існує 4 основні класи природних стероїдних гормонів (андрогени, кортикоїди, естрогени та гестагени), де тестостерон є основним чоловічим андрогенним стероїдом. ААС — це синтетичні сполуки, подібні за хімічною структурою до тестостерону (молекулярна маса 288 г/моль).
Хоча його називають вітаміном, його точніше вважати стероїдним гормоном, оскільки він виробляється ендогенним шляхом у присутності ультрафіолетового світла. Він виникає як серія послідовно активованих форм, які тут називаються гормонами вітаміну D.