Етіологія та патогенез паротитного орхіту Вірус епідемічного паротиту є нейротропним параміксовірусом з одноланцюговою РНК. Орхіт призводить до інфільтрації лімфоцитів, пошкодження гематотестикового бар’єру та набряку з підвищенням внутрішньотестикулярного тиску з атрофією тиску (спричинена нееластичною білковою оболонкою).
Найбільш поширеним вірусом, що викликає орхіт, є паротит. Найчастіше виникає у хлопчиків після статевого дозрівання. Орхіт найчастіше розвивається через 4-6 днів після початку епідемічного паротиту. Орхіт також може виникнути разом з інфекціями простати або придатка яєчка.
Орхіт (або-KIE-tis) – це запалення одного або обох яєчок. Бактеріальна або вірусна інфекція може викликати орхіт, або причина може бути невідомою. Орхіт є найчастіше є результатом бактеріальної інфекції, такої як інфекція, що передається статевим шляхом (ІПСШ). У деяких випадках вірус епідемічного паротиту може викликати орхіт.
Патофізіологія. Епідідімоорхіт є зазвичай спричинене місцевим поширенням інфекції з нижніх сечових шляхів (сечового міхура та уретри) через кишкові (тобто класичні ІСШ) або некишкові (тобто передаються статевим шляхом) організми.
Патогенез. Вірус заражається повітряно-крапельним шляхом. Він розмножується в носоглотці і регіонарних лімфатичних вузлах. Під час вірусемії вірус поширюється на кілька тканин, включаючи мозкові оболонки, слинні залози, підшлункову залозу, яєчка та яєчники.
Орхіт є найпоширенішим ускладненням епідемічного паротиту у чоловіків після статевого дозрівання, яке вражає приблизно 20%-30% випадків: 5 10%-30% двосторонні. Зазвичай орхіт виникає через 1-2 тижні після паротиту. З уражених яєчок 30%-50% демонструють ступінь атрофії яєчок.