Рулетики можна їсти з-під ножа, але найкраще залишити їх на ніч у холодильнику – всі інгредієнти потоваришують між собою і просочать лаваш.
Лаваш випікають із пшеничного (а в минулому іноді і з особливого сорту ячмінного) борошна у традиційних печах, які називаються «тандир» (також «тендир» або «тонір»).
У Туреччині особливою популярністю користуються вироби з тонкого тіста, яке називається "юфка". Це тісто нагадує відомий у нас лаваш, але має свої особливості. Так, юфка дещо тонша за лаваші.
Закуску можна приготувати напередодні Нового року – у холодильнику може зберігатись до двох днів, загорнута у харчову плівку.
Багато в чому користь тонкого лаваша обумовлена відсутністю дріжджів та невисоким вмістом калорій. Це робить його незамінним для тих, хто сидить на дієті. Завдяки харчовим волокнам борошняний виріб довго засвоюється організмом, що дає почуття ситості на тривалий проміжок часу та допомагає худнути без голодування.