Зло з'явилося як свідоме ухилення від добра, опір йому. Воно – протест проти Бога та всього, що від Бога. Тому зло є ухилення від буття до небуття, життя до смерті. Зло корениться у неправильно зрозумілій свободі та неправильно спрямованій волі.
ЗЛО – ціннісне уявлення, протилежне добру (благу), універсалія культури, основна для моралі та етики. Зло охоплює негативні стани людини (старіння, хвороба, смерть, злидні, приниженість) та сили, що викликають ці стани (природні стихії, суспільні умови, діяльність людей).
У філософії релігії проблема зла – це питання про одночасне існування (співіснування) зла і божества, яке є абсолютно або відносно всемогутнім, всезнаючим і всеблагим.
Старослов'янське – з'ло (біда, гріх). На Русі слово почало використовуватися рано – з XI ст.
"Добро завжди перемагає зло. Тому хто переміг, той і добрий.