Користь і шкода чистотілу

Рослина отруйно, містить ізохінолінові алкалоїди, похідні бензофенантридину: гомохелідонін, хелеритрин, хелідонін, сангвінарин, протопін та інші (понад 20 алкалоїдів). Хелідонін – алкалоїд, близький за будовою до папаверину та морфіну. Гомохелідонін – судомна отрута, сильний місцевий анестетик.

Використовується при застудних захворюваннях, аденоїдах, гайморитах, гландах. Чистотілом успішно лікують пародонтоз, подагру, склероз, більмо, радикуліт та ревматизм, запалення шлунково-кишкового тракту. З нього готують лосьйони, що очищають, і маски від вугрів і зморшок, засоби від лупи і облисіння, лікувальні ванни.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Чистотіл та препарати, що містять екстракт трави, не можна пити при вагітності, оскільки вони стимулюють скорочення матки. Рослина заборонена при виразковій хворобі шлунка, гострому катарі шлунково-кишкового тракту, астмі, епілепсії, пацієнтам із стенокардією.

У рослини є токсичні властивості, наприклад, гепатотоксичність — негативний вплив на клітини печінки.. Випадки впливу чистотілу на печінку описані тільки при прийомі внутрішньо у великих кількостях.

Показання. Застосовують у комплексному лікуванні захворювань печінки та жовчного міхура (гепатит, холангіт, холецистит), захворювань шкіри (імпетиго, псоріаз, дерматит, екзема). Індивідуальна гіперчутливість до біологічно активних речовин препарату.