Її використовують для перших страв як засипку або у формі манних галушок; для других страв – у вигляді каші, оладок, запіканок, биточків, котлет; для солодких страв – у вигляді солодкої «гурьєвської» манною каші, суфле, пудингу, мусу та подібних страв; для випікання пирога (манника); а також для добавки до м'ясного фаршу.
У манній каші містяться вітаміни групи В, Е, РР, ніацин (корисний для синтезу білків, метаболізму жирів та вуглеводів), фітин (сприяє роботі кишечника, не допускає зайвої мінералізації організму, відповідно, корисний для літніх), калій, кальцій, фосфор, селен, цинк та залізо.
Манна каша – джерело вуглеводів, білка, вітамінів групи В та мінеральних речовин: заліза, кальцію, калію та магнію. Вуглеводи дозволяють надовго наситити організм енергією і допомагають відчувати себе бадьорим протягом тривалого часу.
У манних крупах досить мало грубого волокна. А це створює фон для розвитку запорів у людей, схильних до подібних порушень. Манка відноситься до глютен-вмісних круп. Тому за непереносимості цього білка вона протипоказана.
Відповідно до загальноприйнятої думки, манка дуже калорійна, і її не рекомендується вживати людям, які мають зайву вагу. Насправді, це не так. Калорійність крупи, звареної на воді, дорівнює 80 кілокалорій. Але така каша несмачна та клейка.