Розчинність, явище розчинення розчиненої речовини в розчиннику з утворенням гомогенної системи, один із важливих параметрів для досягнення бажаної концентрації препарату в системному кровообігу для бажаної (очікуваної) фармакологічної відповіді.
Розчинність лікарського засобу є важливим параметром як для перорального, так і для внутрішньовенного введення. Для пероральної доставки ліків, Розчинність у воді в середовищах з різним рН є однією з найважливіших властивостей лікарської речовини, яка може суттєво впливати на всмоктування препарату, а згодом і на біодоступність. [13].
Вивільнення важкорозчинних препаратів з таблеток і капсул (при пероральному застосуванні) може посилюватися в присутності ПАР. Зниження агрегації при розпаді таблеток і капсул збільшити площу поверхні. Зниження поверхневого натягу сприяє проникненню води в масу препарату.
Солюбілізація підвищує розчинність жирних кислот у воді на кілька порядків (у 100–1000 разів) [8]. Необхідна солюбілізація для моногліцеридів і вільних жирних кислот для ефективного подолання дифузійного бар'єру так званого неперемішаного шару води ентероцитів [8].
Відповідь і пояснення: важливо знати розчинність кожного з інгредієнтів перед приготуванням, тому що це допомагає визначити, як різні речовини розчиняються одна в одній.
Розчинність є Ключова властивість препарату для його потенційного перорального всмоктування. Через тривале перебування препарату в шлунковому середовищі під час прийому їжі розчинність у шлунковому вмісті впливатиме на розчинення препарату та подальше всмоктування.